ОБЛЕТІ́ЛИЙ, а, е, рідко. Дієпр. акт. мин. ч. до облеті́ти 5. Цвіт облетілий, цвіт обкружавсь, осипавсь і враз.. падав униз вертуном (Тич., І, 1957, 251).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 522.