ОБЛЕ́ЖУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ОБЛЕ́ЖАТИСЯ, жуся, жишся, док., розм. Лежати довгий час, нічого не роблячи; вилежуватися, відлежуватися. Хто це? Спитати? Ні, краще облежатись, — може, він говоритиме ще (Мик., Повісті.., 1956, 139).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 521.