ОБЛЕ́ГШЕННЯ, я, с.

1. Дія за знач. обле́гшити.

2. Почуття заспокоєння; звільнення від почуття тривоги, збентеженості і т. ін. В тім зітханню висказалося радше якесь почуття облегшення, ніж жалю (Фр., VI, 1951, 394).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 521.