ОБЛА́ДНУВАННЯ, я, с.

1. Дія за знач. обла́днувати.

2. рідко. Те саме, що обла́днання.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 518.