ОБЛА́ДНАННЯ, я, с.

1. Сукупність механізмів, приладів, пристроїв і т. ін., необхідних для чого-небудь; спорядження. Будівництво електростанції завершувалося.. Прибуло обладнання з Москви та Свердловська (Рибак, Час.., 1960, 592); Добре продумане розташування обладнання повинне усувати зайві рухи, що стомлюють робітника (Фрез. справа.., 1957, 236).

2. Меблі, якими обставлено яке-небудь приміщення; обстановка. Незважаючи на те, що це було кавалерське помешкання, то все-таки обладнання було незвичайно зі смаком (Фр., VI, 1951, 201); Обладнання звичайне: з правої сторони, у глибині сцени, стіл; у лівому кутку — столик з квітами (Мороз, П’єси, 1959, 154); Відомості про влаштування і обладнання трипільських будинків доповнюють глиняні модельки жител, знайдені у Володимирівці, Попудні (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 60); // Внутрішнє убрання кімнати, приміщення. Відзначаються своєю майстерністю.. роботи вишивальниць.., які створюють зразки.. оздоблення одягу і речей декоративного обладнання сучасного інтер’єру (Нар. тв. та етн., 4, 1966, 36).

ОБЛАДНА́ННЯ, я, с. Дія за знач. обладна́ти. Перший день минув у клопотах по обладнанню робочого місця секретаря по зоні МТС (Вишня, II, 1956, 74); Дедалі зростає і асортимент хімічних матеріалів для будівництва і обладнання торгових підприємств (Ком. Укр., 11, 1964, 23).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 517 - 518.