ОБЛАГОРО́ДЖУЮЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до облагоро́джувати. 1. Поеми й вірші Шевченка мають виключно велике, облагороджуюче значення, відіграють важливу роль у моральному вихованні молоді (Літ. Укр., 15.УІ 1965, 3).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 517.