ОБЛАГОРО́ДЖУВАЛЬНИЙ, а, е. Який облагороджує (у 1 знач.) кого-, що-небудь. Зростає ідейно-виховний, естетично облагороджувальний вплив художньої творчості на уми і серця людей (Мист., 4, 1968, 2).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 517.