ОБЛА́ГОДИТИСЯ, джуся, дишся, док., розм.

1. Полагодити щось собі, у себе.

2. Полагодити, привести в належний вигляд все у себе (на подвір’ї, в хаті і т. ін.). Дід Грицай на Мотузові гроші облагодився: полагодив клуню і вшив новими куликами свою стару хату (Н.-Лев., IV, 1956, 201).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 517.

Облагодитися, джуся, дишся, гл. Устроиться; поправить, починить. Повітка похилилась на бік, покрівля світиться, стріхи обсмикані, огорожа сиплеться. Нема за що облагодитися московці. Левиц. І. 57.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 13.