ОБКІ́С, ко́су, ч. Дія за знач. обко́шувати, обкосит́и. Обкоси і прокоси провадять самохідною косаркою.., кінною косаркою або вручну (Орг. і технол. тракт. робіт 1956, 254).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 512.