ОБКЛЕ́ЙКА, и, ж.

1. Дія за знач. обкле́ювати. Вино, яке при повторних фільтраціях не прояснюється, очищають обклейкою, що здійснюється різними речовинами (Колг. Укр., 7, 1956, 41).

2. Те, чим обклеюють або обклеєне що-небудь.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 512.