ОБКВА́ЦЯТИ, яю, яєш і ОБКВА́ЦАТИ, аю, аєш, док., перех., розм. Забруднити чим-небудь рідким; обляпати. — Щітку покинь; Ти ж йому всю гімнастьорку глиною обквацяєш (Шиян, Гроза.., 1956, 666).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 510.