ОБЗОЛО́ЧУВАТИ, ую,уєш, недок., ОБЗОЛОТИ́ТИ, лочу́, ло́тиш, док., перех. Те саме, що озоло́чувати. — Я вас обзолочу, обсиплю золотом та сріблом (Н.-Лев., І, 1956, 372).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 499.