ОБЖИВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. обжива́ти. *Образно. Тепер уже можна сказати, що це [перші супутники] в значній мірі є програмою "обживання" Космосу, планомірною підготовкою до призвичаєння живого організму до зовсім особливих умов (Веч. Київ. 13.IV 1961, 2).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 699.