ОБЖЕ́РЛИВИЙ, а, е, зневажл. Який багато й пожадливо їсть. * Образно. Встає Україна, до зброї стає.. Отам і зламаєш ти шию собі, Обжерливий звіре імперіалізму! (Бажан, Роки, 1957, 249).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 497.

Обжерливий, а, е. Прожорливый. Вх. Лем. 441.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 8.