ОБЖА́ТИЙ¹, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до обжа́ти¹.

ОБЖА́ТИЙ², а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до обжа́ти². Над обжатими масивами стиглих пшениць линула тепла мелодія женців (Десняк, Десну.., 1949, 287).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 497.