ОБЕРТА́ННЯ, я, с. Дія за знач. оберта́ти і оберта́тися. Кожна частка дзиги рухається по колу у площині, перпендикулярній до осі обертання (Цікава фізика.., 1950, 73); При обертанні навколо Сонця Земля протягом року описує замкнену криву лінію (Рад. Укр., 22. IX 1956, 3); Машиною можна.. розпушувати грунт без обертання скиби (Колг. Укр., 4, 1957, 36); Ті образи й ангели були винесені з церкви, коли вона з уніатської обернута була в православну (такі обертання були не першина для неї) (Л. Укр., III, 1952, 574).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 490.