ОБЕЗХМА́РИТИ, рю, риш, док., перех., поет. Розігнати хмари. Ударте у мідь, обезхмарте! (Тич., І, 1957, 54).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 488.