ОБЕЗСИ́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОБЕЗСИ́ЛИТИ, лю, лиш, док., перех. Те саме, що знеси́лювати. Йому здавалося часом, що оте довголітнє життя в.. поневірці [в поневірянні] скалічило, обезсилило її душу (Фр., VII, 1951, 267).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 488.