ОБЕЗГЛУ́ЗДИТИ, у́жджу, у́здиш, док., перех., розм. Зробити безглуздим, дурним. Голови ви буї! Який вас обезглуздив кат? (Котл., І, 1952, 185).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 486.

Обезглуздити, джу, диш, гл. Лишить разсудка. Який вас обезглуздив кат? Котл. Ен. IV. 50.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 7.