ОБДУ́ТИСЯ¹ див. обдима́тися.

ОБДУ́ТИСЯ² див. обдува́тися¹.

ОБДУ́ТИСЯ³ див. обдува́тися².

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 485.

Обдутися, ду́юся, єшся, гл.

1) Распухнуть, раздуться. Увесь обдувся як барило. Котл. Ен. Він од горілки ввесь обдувся. Котл. Ен. II. 22.

2) Опиться. Обдувся води, аж боки росперло.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 7.