ОБДУ́МАНО. Присл. до обду́маний 2. Стали його спостереження клонитись до пересвідчення, що з ним поступається обдумано (Кобр., Вибр., 1954, 94).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 484.