ОБГРІБА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ОБГРЕБТИ́СЯ, бу́ся, бе́шся, док. Згріба́ти що-небудь з себе.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 480.
а
б
в
г
ґ
д
е
є
ж
з
и
і
ї
й
к
л
м
н
о
п
р
с
т
у
ф
х
ц
ч
ш
щ
ю
я
ОБГРІБА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ОБГРЕБТИ́СЯ, бу́ся, бе́шся, док. Згріба́ти що-небудь з себе.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 480.
Обгрібатися, баюся, єшся, сов. в. обгребтися, буся, бешся, гл.
1) Огребать, огресть съ себя.
2) Гресть (весломъ).
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 6.