ОБГРУНТО́ВАНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до обгрунто́ваний 2. При вирішенні питання про виключення з партії повинен бути забезпечений максимум уваги і старанний розгляд обгрунтованості обвинувачень, пред’явлених комуністові (Статут КПРС, 1971, 16); Визначеність, несуперечливість, послідовність і обгрунтованість є обов’язковими якостями правильного мислення (Логіка, 1953, 3).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 480.