ОБГРИ́ЗОК, зка, ч., розм., рідко. Те саме, що недо́гризок. І не один в окопчику своїм Солдат, пригадуючи рідний дім, Обгризком олівця писав заяву (Перв., II, 1958, 205).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 480.