ОБГО́ВТУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБГО́ВТАТИ, аю, аєш, док., перех., розм. Те саме, що ого́втувати. Обговтати дикого коня.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 477.

Обговтувати, тую, єш, сов. в. обговтати, таю, єш, гл. Пріучать, пріучить, осваивать, освоить. Кінь иногді який дикий, а обговтують. О. 1862. VII. 37.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 5.