ОБВЕ́ДЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до обвести́ 3 — 5. Змарніло Женине личко, синіми колами обведені сумні очі, немов прив’яли червоні губи (Хижняк, Тамара, 1959, 58); Допевнився Панько, що ззаду стояла військова стайня, обведена також високим білим муром (Март., Тв., 1954, 163); Чотирикутний майдан, на якому крутилося дві сотні козаків, був уже прочищений і обведений з усіх боків окопами (Мак., Вибр., 1956, 441); Мій погляд промайнув по її стрункій в чорну амазонку одягненій постаті, і такій же обведеній смушком шапочці (Коб., III, 1956, 82); Червоною глиною були обведені вікна в хаті й знадвору (Н.-Лев., І, 1956, 466).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 469.