ОБВА́РЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОБВАРИ́ТИ, варю́, ва́риш, док., перех. Обливати окропом, гарячою рідиною або злегка проварювати. За годину до випікання млинців підготовлену масу обварюють двома склянками молока або води (Укр. страви, 1957, 259); // Обпікати окропом, парою і т. ін. (шкіру людини); ошпарювати. Скорою ходою почимчикував [Яць] до хати другого швагра, того самого, котрому ген-то жінка окропом ноги обварила (Фр., II, 1950, 212); // безос. [Єфрем:] Поїзд на поїзд наскочив: поламано два вагони, кондуктора прибило, кочегара обварило… (Кроп., IV, 1959, 318).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 469.