ОБВА́ЖУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ОБВА́ЖИТИСЯ, жуся, жишся, док., рідко.

1. Помилятися, зважуючи що-небудь.

2. Накладати, набирати надто багато вантажу; перевантажуватися. Як їхали звідтіль та обважились, а вісь уломилась (Сл. Гр.).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 468.

Обважуватися, жуюся, єшся, сов. в. обважитися, жуся, жишся, гл. Набирать, набрать много тяжести на возъ. Як їхали звідтіль та обважились, а вісь уломилась. Канев. у.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 3.