ОБВА́ЖУВАННЯ, я, с. Дія за знач. обва́жувати. Всі вони.. знали Литчин спосіб поводження з боржниками, Дитинну сумлінність у обважуванні на дрібному крамі (Епік, Тв., 1958, 112).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 468.