ОБВ’Я́ЗУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ОБВ’ЯЗА́ТИСЯ, в’яжуся, в’яжешся, док. 1. чим і без додатка. Обмотуватися чим-небудь, зав’язуючи кінці. Після кожної війни цей колодязь чистять. Збираються чабани, обв’язуються вірьовками.. і по черзі спускаються у вогку колодязну глибінь (Гончар, Тронка, 1963, 53); Коли вітер досяг штормової сили, Вершомет дістав із своєї торби тонкий, але довгий міцний мотузок і запропонував усім обв’язатись (Трубл., Лахтак, 1953, 76); // Обгортатися, обмотуватися, закутуватися в що-небудь, закріплюючи певним чином. Дівчата обв’язуються фартухами (Вол., Зол. артезіани, 1949, 74); Дорогою, щоб мене не побачили, обв’язався платком, тільки очі й блищать (Стор., І, 1957, 124).
2. тільки недок. Пас. до обв’я́зувати.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 475.