ОББОМБИ́ТИ, блю́, би́ш; мн. оббомбля́ть; док., перех., розм. Закидати з усіх боків бомбами. Місто під артилерійським, мінометним і кулеметним обстрілом.. Вже так нас оббомбили кругом, що ніяк машиною проїхати (Кучер, Чорноморці, 1956, 480).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 466.