ОББИВА́Ч, а́, ч., рідко. Те саме, що оббива́льник. В двадцять років він уже був добрим мебельником, оббивачем і драпірувальником (Горький, Дитинство, 1947, 156).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 464.