Обарятися, ря́юся, єшся, гл. = Обаряти. Ой іди ж ти, мій миленький, та не обаряйся. Чуб. V. 1196.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 2.