ОБ’Є́ДНУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ОБ’ЄДНА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, док.

1. Ставати одним цілим, утворювати єдине ціле. Всі окремі елементи театру, в котрому вони об’єднуються, синтезуються — притягають найширші робітничі і селянські маси (Еллан, II, 1958, 171); Організувалося два хори — чоловічий і окремо жіночий, що співали біля різних бортів пароплава, доки за вимогою слухачів вони не об’єдналися в єдиний ансамбль (Ю. Янов., II, 1954, 90); Розвиток соціалістичної державності поступово приведе до перетворення її в суспільне комуністичне самоврядування, в якому об’єднаються Ради, професійні, кооперативні та інші масові організації трудящих (Програма КПРС, 1961, 95); // навколо, круг кого — чого, з ким і без додатка. Згуртовуватися, єднатися на грунті спільності мети, поглядів, інтересів і т. ін. Навколо радянської молоді об’єднуються прогресивні сили юнацтва всього світу (Рад. Укр., 7.VIII 1951, 1); Вартові життя ясного, об’єдналися тоді круг Олега Кошового патріоти молоді (Уп., Вірші.., 1957, 189); — Треба тісніше об’єднатися бідноті з батраками економії (Головко, II, 1957, 501); Сонце правди нам засяє. Вже ніщо нас не злякає, Треба тільки об’єднаться. Ой, робітники ви, браття! (Укр.. думи.., 1955, 304); // тільки недок., у що. Групуватися за певним принципом або спільними ознаками, становлячи систему чого-небудь. Партія будується за територіально-виробничою ознакою: первинні організації створюються за місцем роботи комуністів і об’єднуються в районні, міські і т. п. організації по території (Статут КПРС, 1971, 24); // у чому, рідко. Єднатися, сполучатися в одне ціле; поєднуватися. Робота моя була вельми різноманітна. У ній об’єднувались функції сценаріуса, машиніста сцени, бібліотекаря (Минуле укр. театру, 1953, 29).

2. тільки недок. Пас. до об’є́днувати.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 495.