ОБ’Є́ДНУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБ’ЄДНА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. З’єднувати в одне ціле; робити єдиним, цілим. П’ятнадцять Республік — п’ятнадцять держав — Навіки Радянський Союз об’єднав (Нех., Ми живемо.., 1960, 69); Колгоспи об’єднати можна, та не можна стулити голів цих артілей одну до одної (Вишня, І, 1956, 442); // Сполучати між собою; з’єднувати. Волго-Донський канал всі моря об’єднав (Укр.. присл.., 1955, 430); // Містити в собі; мати у своєму складі. У первинних парторганізаціях, які об’єднують менше 150 членів партії, посади звільнених партійних працівників, як правило, не встановлюються (Статут КПРС, 1971, 47); // у що, на чому і без додатка. Згуртовувати, єднати на грунті спільності мети, поглядів, інтересів і т. ін. Найбільше бажання, яке їх об’єднувало, яким вони жили, зводилось до одного: швидше розквитатися з фронтами! (Гончар, II, 1959, 384); Ленін об’єднав в одну сім’ю мільйони і вивів їх з вічної ночі до сонця (Бойч., Молодість, 1949, 254); Комуністів усього світу об’єднує велике вчення марксизму-ленінізму і спільна боротьба за торжество його ідей (Ком. Укр., 5, 1968, 26); // Бути основою, центром і т. ін. для згуртування, єднання.. Центральний Комітет, за статутом, об’єднує і спрямовує всю роботу партії (Ленін, 14, 1971, 241); Віддамо ми свободі всі сили, бо нас труд об’єднав, і навік об’єднала борня (Сос., Поезії, 1950, 6); // перен. Робити подібним, схожим (за певними спільними ознаками); споріднювати. Драматичні поеми Лесі Українки.. предками собі мають "маленькі трагедії" Пушкіна, і при цьому їх об’єднує не тільки схожість жанру й манери, але й надзвичайна сконденсованість думки (Рильський, III, 1955, 186).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 494.