НІ́Я́КОВІСТЬ, вості, ж. Властивість за знач. ні́я́ковий. Ніяковість, яка сковувала Колю там, біля Палацу культури, давно розвіялась (Руд., Вітер.., 1958, 211); В його погляді світилася ніяковість, прихована таємничість (Досв., Вибр., 1959, 381).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 432.