Про УКРЛІТ.ORG

нітитися

НІ́ТИТИСЯ, ні́чуся, ні́тишся, недок.

1. Те саме, що ні́якові́ти. Вона увігнула голову і, слухаючи батька, то нітилася, то нервово перебирала пальцями китиці своєї хустки (Грим., Незакінч. роман, 1962, 13); Яша Стецюра хильнув зайвого, але твердо пам’ятав дане ним слово і під зірким поглядом Галини нітився, не переходячи меж (Дмит., Наречена, 1959, 208).

2. Те саме, що непоко́їтися. Ремонт мартенівської печі наближався до кінця. Становий розгубився: невже розпалять [німці] мартен?.. Нітилася душа в майстра (Ле, Мої листи, 1945, 216).

3. Те саме, що гніти́тися. Богдан нітився своїм становищем єдиного в човні гулящого козака (Ле, Хмельницький, І, 1957, 398).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 428.

вгору