НІМ, спол. часу, діал. Поки. Нім пироги будуть, то баба умре (Номис, 1864, № 5676); Довгенько треба сотатись поміж хати й хатки, нім доберешся до міста (Свидн., Люборацькі, 1955, 17).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 424.

Нім сз. Прежде чѣмъ, пока. Три свічки іспалало, нім ся нарадили. Гол. І. 62.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 567.