НІ́КОГО, ні́кому, ні́ким (з прийм. ні з ким), займ. запереч., з інфін. Уживається для позначення відсутності виконавця дії в безособовому реченні. — В неї мати дуже захворіла, а доглядати нікому (Гончар, Тронка, 1963, 187).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 423.