НІ́ЗВІДКІЛЯ, присл. Те саме, що ні́звідки.

НІЗВІДКІЛЯ́, присл. Те саме, що нізві́дки. Нестиму фашистам кару.., доки тих, що в мирну погоду хочуть грому, не поглине розколота громом земля — і не буде загрози щастю людському нізвідкіля (Павл., Бистрина, 1959, 172).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 422.

Нізвідкіля нар. Неоткуда. Ном. нізвідкіля сподіватись грошей великих. К. (О. 1862. III. 23).

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 566.