НІ́ЖНО. Присл. до ні́жний. Бачив він знову свого старого діда, як він ніжно пестить маленького Тарасика (Тулуб, В степу.., 1964, 481); Орест Білинський, ніжно посміхнувшись до неї, розгубленої, міцно пригорнув її до себе (Вільде, Сестри.., 1958, 13); Вони [фіалки] пахнуть ніжно, радісно і хвилююче (Смолич, II, 1958, 11); Вони [солов’ї] злітались хорами в галуззя І так співали ніжно у імлі, Що замовкали подруги і друзі В обіймах (Воронько, Тепло.., 1959, 79).
НІЖНО… Перша частина складних слів, що відповідає слову ні́жний у 2, 3 знач., напр.: ніжноли́ций, ніжноті́лий, ніжношкі́рий; у 4 знач., напр.: ніжнодзво́нний, ніжноко́лірний, ніжноко́рий, ніжнору́кий, ніжното́нний і т. ін.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 421 - 422.