НІВЕЛЮВА́ТИСЯ, ю́ється, недок. і док.

1. Утрачати певні риси, особливості. Французька кадриль нівелювалась. За музичним і хореографічним матеріалом це вже український народний танець, що зберіг лише загальну форму виконання французької кадрилі (Нар. тв. та етн., 3, 1962, 95); Відхід від сучасності знекровлював художній твір, творче обличчя письменника нівелювалося, художник залишався і поза життям, і поза великим мистецтвом (Вітч., 10, 1961, 178).

2. тільки недок. Пас. до нівелюва́ти.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 418.