НІ¹, част.

1. заперечна. Уживається на початку речення для вираження заперечення співрозмовникові. Чоловік глянув на Яшка. — Так він же ще од тебе менший! — Ні, ми однакові (Головко, І, 1957, 126); — Ану, геть з кузні! — визвірився на них Кир. — Ні, так ви, дядьку, послухайте, що він каже, — не зважав ні на які гальма Тимко (Тют., Вир, 1964, 36); // Уживається для застереження від якої-небудь дії. — Давай сюди, спробуєм розгадати твою шифровку… — Ні, ні, ні! — схопилася Тоня і, притискаючи листа до грудей, майнула від товариства (Гончар, Тронка, 1963, 18); // Уживається для внесення поправки, що заперечує раніше сказане. Як блискавка, ні, як табун диких коней, лічимося ми по виноградниках (Коцюб., III, 1956, 147).

2. заперечна. Уживається у значенні неповного речення при заперечних відповідях. [Єпископ:] Ти, сину мій, зо мною підеш. [Парвус:] Ні! (Л. Укр., II, 1954, 497); Знову мати по паузі спитала: — А не приходила [жінка]? — Ні, — сказав Тихін і поклав ложку, — не приходила (Головко, II, 1957, 137); // Уживається замість заперечного присудка, заперечної словосполуки, речення з запереченням. В хаті тільки сплю, а цілими днями або над морем, або на морі, а як ні, то лежу.. [в] диких кутках острова (Коцюб., III, 1956, 360); — Все на очах мінялося, і тільки твоя любов ні? (Гончар, III, 1959, 80).

3. заперечно-підсильна. Уживається для підсилення заперечення, вираженого заперечним дієсловом-присудком або словом "нема". І не було ні одної струни на єгипетських арфах, Щоб не співала хвали повновладній цариці Єгипту (Л. Укр., І, 1951, 423); Я все стерплю, але ні слова не вирве ворог з вуст моїх (Сос., II, 1958, 495); // Уживається на початку речення для підсилення його заперечного змісту, що протиставляється висловленому раніше або тому, що лише уявляється. Не видно нікого в Ієрусалимі, Врата на запорі, неначе чума… Ні, чуми нема (Шевч., II, 1953, 70); Ні, краще ніколи не роздивлятись, з чого зроблене те, що нам до вподоби (Коцюб., II, 1955, 241); Що то їх спіткало? Чи, може, те, що і мене? А може, й гірше?.. Смерті рало крізь них пройшло, глухе, жахне… Ні, ні, цього не може бути! (Сос., II, 1958, 397); // Уживається на початку речення, у якому ніби підсумовується все сказане раніше. Ні, я хочу крізь сльози сміятись, Серед лиха співати пісні, Без надії таки сподіватись, Жити хочу! Геть, думи сумні! (Л. Укр., І, 1951, 41); Ні, це таки вона лежить, розкинувшись втомлено і незручно (Гончар, III, 1959, 454); // Уживається для підсилення раніше висловленого заперечення. — Не за себе, не за батька Молилась в неволі, — Ні, бабусю, а за його, За милого долю (Шевч., І, 1963, 126).

4. у знач. підсил.-єднального спол. Уживається для поєднання однорідних членів у заперечному реченні. І знову не буде у думах моїх Ні мук, ні страждань, ні плачу… (Рильський, І, 1960, 92); Він не знав ні батька, ні матері, ні брата, ні сестри (Мирний, IV, 1955, 29); Не хоче він ні пить, ні їсти і все у мрії порина… (Сос., І, 1957, 349).

НІ². Уживається як відокремлена частина заперечного займенника. — Пистина Іванівна яким смачним борщем кормила, — не їси, було, а п’єш! Тут такого ні за які гроші не добудеш (Мирний, III, 1954, 266); [Любов:] Остерігали! Я за все своє життя ні від кого не чула поважної, щирої, дружньої остороги (Л. Укр., II, 1951, 75); — Зовсім скрутила чоловіка, — промовила мати. — Пропаде він з нею ні за що! (Гр., І, 1963, 287).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 417 - 418.

Ні нар.

1) Нѣтъ, не. Підеш ти до його? — Ні. Скажи правду ти мені, а чи любиш мене, а чи ні? Н. п. Ні з ким мені розмовляти до білого світа. Н. п. Ні на кого жалкувати. Мет. 259.

2) Н. п. Нічого не брали: ні торбини, ні хліба. Єв. Мр. VI. 8. Ні в сих, ні в тих. Въ недоумѣніи, въ нерѣшимости, растерявшись. Сам Турн стоїть ні в сих, ні в тих і репетує на своїх. Котл. Ен. Ні сіло, ні впало. Безъ всякаго повода, совершенно неожиданно. Одного разу сей дурень їй каже так — ні сіло, ні впало: добродійко, чи ви б мене не одружили? Г. Барв. 306. То було ніколи й не загляне в нашу хату, обминає наш двір десятою вулицею, …. а це колись одного дня, ні сіло, ні впало, Параска рип нашими сінешними дверима. Левиц. ПЙО. І. 378. Ні сюди, ні туди. Для обозначенія неловкаго или затруднительнаго положенія. Чуб. І. 275. Тепер мені так, що ні сюди, ні туди. Я теперь въ крайне неловкомъ (затруднительномъ, безвыходномъ) положеніи. Наїхали гості, вона (пані) й покликала якогось там Микиту, що рубав там дрова… і звеліла розносити чаї… Раз по раз смик та смик за поли: — «Сюди, Микито! Туди, Микито!»… Пані якось не потрапила за полу, та за очкур і смикнула, а він, гаспидів, та був зашморгом… Зоставсь Микита з чаями посеред хати, мов кінь спутаний, та повернувшись до панії: «Сюди, Микито! Туди, Микито! Оттепер вже ні сюди Микиті, ні туди!». Весел. Оповідач, № 42.

3) Ні на віщо и ні на що. Ни къ чему. Оддасте мені те, що вам у дворі ні на віщо не потрібне. Г. Барв. 196. Ні на що звівся. а) Разорился, обѣднѣлъ, прожился. б) Обезсилѣлъ, исхудалъ отъ болѣзни, горя и пр.

4) Ні в світі. Ни за что, никогда. От же, було, й плаче, і тужить, і нарікає на долю, а матері ні в світі не пожаліється. Г. Барв. 112.

5) Ні за віщо. За ничто. Старі гроші підуть ні за віщо. Лебед. у.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 565.