НЯ́НЯ, і, ж. Те саме, що ня́нька. [Панна Рома:] Коли я була малою, жила у нас челядинка, моя няня, стара жінка родом десь аж з-під Карпат (Вас., III, 1960, 224); Рідні книги в синьому сап’яні,.. Воркітливий, сивий голос няні, — Та невже це тільки тінь і слід? (Рильський, II, 1960, 110).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 459.

Няня, ні, ж.

1) Дѣтск. Няня, нянька. О. 1861. VIII. 8.

2) Ласкательное названіе коровы. Як виженеш корову у череду, озьми її за хвіст та кажи: «Іди, няня, по густе молоко, по білий сир, по жовте масло». Мнж. 135.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 573.