НУТРЕ́ЦЬ, я́, ч., вет.

1. Аномалія у розвитку статевих органів у самців сільськогосподарських тварин, що викликає безплідність.

2. Самець, у якого є ця аномалія. Непридатні на плем’я.. нутреці, тобто кнурці, у яких один або обидва сім’яники не вийшли з черевної порожнини (Свинар., 1956, 19).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 456.