Про УКРЛІТ.ORG

нуртування

НУРТУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. нуртува́ти. Про людину кажуть, що вона велетень, бог, гігант. А хіба ж не так? ..Все небо буде їй підвладне — з блискавицями, з дощами, з нуртуванням хмар! (Гончар, Тронка, 1963, 246); [Руфін:] Вигнали б химеру в одежі цезарській геть з Капітоля, стовпи закону міцно встановили б. Утишились би й черні нуртування, ..запанував би римський мир усюди (Л. Укр., II, 1951, 420).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 456.

вгору