НУМЕРА́ТОР, а, ч., спец.

1. Апарат для нумерування квитків, купонів і т. ін.

2. Пристрій на електричному дзвінку, що вказує номери місць, звідки подано сигнал (у готелі і т. ін.).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 455.