НУДЬ, і, ж., діал. Нудьга. Прийшла пора, коли почала кров будитися… Я зразу почув нудь, пересичення, обридження до всього (Фр., І, 1955, 346).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 452.