Про УКРЛІТ.ORG

нуда

НУДА́, и́, ж.. розм.

1. Те саме, що нудьга́ 1, 2. Емене́ докучило врешті сидіти на гарячій землі.. Що їй робити, чим заповнити святну нуду? (Коцюб., І, 1955, 285); Нуда його [пана] мучила, ніяка робота не йшла до рук, ніяка думка не клеїлася в голові (Фр., III, 1950, 291); Коли пройти ряди цих довгих, монотонних Провулочків, і площ, і вулиць напівсонних,.. Однакові до злості і нуди, — То раптом вийдеш ти на площу нешироку (Бажан, Роки, 1957, 211).

2. Те саме, що нудьга́р. Не поет, сказать би, просто нуда, Світ йому здавався, як в диму (Шпорта, Ти в серці.., 1954, 126).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 450.

Нуда, ди́, ж.

1) = Нуд 1. Де люде, там нуди. Ном. № 2453. Що там росказувати? Нуда така! МВ. (О. 1862. III. 36). Коли б я була така погана, як оце дзеркало показує, то я б з нуди вмерла б. Подольск. г.

2) = Нуд 2. Серце б’ється, дак нуда така візьме.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 572.

вгору