НОЧО́ВОЧКИ, чок, мн. Зменш.-пестл. до ночо́вки. З тугою та жалем промовляла Одарка до дитини, обливаючи його водицею. Воно тілько-тілько одтягало голову та болізно вилося у ночовочках у воді (Мирний, І, 1954, 52).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 448.